ВІРА НАГОРНА

Я - ВЕРБА...

Я - верба, в шалі темнозеленій

Над водою в зажурі стою,

Підійди, притулися до мене

І послухай-но мову мою.

 

Я - верба, мої віти розлогі

Радо приймуть в обійми, прийди!-

Поспішу тобі на допомогу,

Порятую від злої біди,

 

Звеселю і зцілю, і загою,

І сховаю у спекотні дні,

На чужині схилюсь над тобою

І оплачу на самотині,

 

Буду кликать додому, до хати,

Де на тебе чекає рідня,

Соловейко співає завзято

Навесні в моїм гіллі щодня!

 

Засміюсь - затріпочуть листочки

І скупаються промені в них,

Зажурюся - сопілочки-дочки

Виллють тугу в піснях чарівних.

 

Рясно чисті проллю свої сльози,

Не від горя - не в тому ж бо річ -

Засумують мої верболози

В найпрекраснішу зоряну ніч.

 

Як зів'яну - впаду на поточок

Вже місточком - хай згине журба

Пропливе піді мною віночок.

Я - верба, українська верба!