ВІРА НАГОРНА

Я НЕ СТАЛА ЕЛІТНОЮ

Я  не  стала  елітною,
Я  не  вибилась  в  депутати,
Ось  живу  усамітнено
В  розвалюсі  на  ймення  хата,
Все  бреду  -  очі  жмуряться  -
До  колодязя  та  й  дивлюся,
Чи  не  йде  хто  по  вулиці,-
Перейти  впорожні  боюся,
На  столі  ні  шкориночки,
Холодильник  у  мене  -  тумба,
А  з  екрану    щодниночки
То  московська  попса,  то  румба.
Не  змогла  розкрутитися
У  країні  новій  та  вільній,
Світ  широкий,  та  дітися  
Ніде  -  тут  маю  бути  сильна!
Як  на  ліки  не  витрачусь,
Пофарбую  до  свят  підлогу,
Та  зі  стелі,  як  виплачусь,
Обірву  гриби  довгоногі.