ВІРА НАГОРНА

Дай дітям пригадать коріння,

Молюсь до Тебе, Пресвята!

Не дай прийдешнім поколінням

Блукати по чужих світах,

Лід розтопи біди, розлуки,

Зневіри холод, а малі

Хай заживуть хоча б онуки

На нашій, на своїй землі!

Доле! Чому ти так вчинила, начебто чужа,

Що й уві сні страждає стомлена душа,

Не знає спокою, а плаче,

Забуть готова і пробачить,

Все зупинилося,неначе

В чеканні вороття.

Гей, кобзо, дужче задзвени струнами всіми

І підкори світи піснями чарівними,

Час відродить буття.

Не хочу забуття!

 

Пишалась Київською Руссю,

Тепер же Україна я,

І знову втратити боюся

Всю суть свою, своє ім'я,

Бо гонять злидні на роботу,

За рубежем сини й доньки,

А чужомовні "патріоти"

Вже так дались мені взнаки!

Діти!

Не виїжджайте, бо без вас я сирота,

Не покидайте,-згину,нібито ота

Пташина,спалена грозою,

Билина, скошена косою,

Вмиваюсь гіркою сльозою,

Молю, благаю всіх:

-Згуртує нас хай українська рідна мова,

А Бог поможе відродити славу знову,

Пробачить зради гріх,

Осяє наш поріг!