ВІРА НАГОРНА

Народе мій, красивий, мужній,-

Хоробрості не позичать,-

Чому ж не вкупі ми, не дружні,

Чом любим іншим догоджать?

 

Чом ворогам на дику радість,

Як не моли нас, не проси,-

Ми демонструєм кляту шатість,

Що губить нас в усі часи?

 

Чому ступаємо без ліку

На замусолені граблі

І в море сліз бездонні ріки

Ллєм для заморських кораблів?

 

Складаєм зброю добровільно,

А кращим - смерть або тюрму,

Чому на волі ми - невільні,

Чому, народе мій, чому?!

 

     ---------------------

 

Чому у даній Богом хаті,

Мов хтось, роздвоюєм язик?

Адже ось при такім розкладі

Нам буде всім "бальшой" гаплик!