ВІРА НАГОРНА

Коли  журба  вже  через  край,
А  доля  знову  шле  поразку,
Піди  до  лісу  і  згадай
Найчарівнішу  в  світі  казку.

Там  починаються  дива,
Весни  лунає  пісня  дзвінко
І  плаче  Мавка  лісова
Душею  Лесі  Українки.

Вже  зацвітає  сон-трава
І  вилітає  Перелесник,
А  он  Русалка  Польова
Зелену  рунь  йому  понесла.

А  ось  Лукаш.  Він  чоловік,
Він,  як  і  ти  -  лиш  для  страждання,
Лиш  для  жалю  йому  навік
Судилось  Мавчине  кохання.

Та  Той,  що  у  скалі  сидить,
Даремно  жертву  вигладяє,
Бо  в  серці  буде  вічно  жить
Те,  що  ніколи  не  вмирає!

І  Мавка  в  зорянім  вінку
Напровесні  воскресне  з  гілки
Й  полине  про  любов  палку
Сумна  мелодія  сопілки.