ВІРА НАГОРНА

Морозний  квітень  -  гірше  за  листопад,
Бо  все  в  чеканні  сонця  і  тепла,
Готове  розпочать    весняний  клопіт,
А  тут  завія  землю  замела!

Де  ж  забарилися  веселі  грози?
Квітучий  саде,  чи  діждусь  тебе?
Засніжені  біжать  по  шибках  сльози,
В  зажурі  небо  сіро-голубе.

Як  довго  холоди  терпіти  мусим?
Коли  ж  весна  нарешті  завіта?
Попід  межею  сумно  ходить  бусел,
В  лелечихи  порадоньки  пита.