ВІРА НАГОРНА

Крапав, крапав дрібний дощик

Та й стихнув наразі,

Щебетали соловейки

Угорі на в'язі.

Пісня лине в тиші ночі:

-Віть,віть,віть,ох,ох,ох!-

Моє серденько тріпоче:

Тьох,тьох,тьох та тьох,тьох!

 

Гладко стеляться на хустку

Зелені листочки,

За вікном квітує вишня,

Губить пелюсточки,

Вітер віє,провіває

Квіт несе до тину,

Добре тому, хто не знає

Туги-самотини!

 

Світи, світи місяченьку

Ясно та без втоми

Може, вбачить чорнобривий

Доріжку додому,

Пливи човником швиденьким,-

Ти це вмієш, знаю,

Поверни мого милого

До рідного краю.

 

Нічка зорі засвітила,

Вийду та й на ганку

Буду слухать соловейків

До самого ранку.

Пісня лине, милий чує:

-Віть,віть,віть,тьох,тьох,тьох!

Моє серденько віщує:

Бути нам удвох,вдвох!