ВІРА НАГОРНА

(З книги пророка Даниїла)

 

Повстане того часу Михаїл,

Той князь великий при синах народу,

І утиску терпіть не буде сил,

Ще не було від них так тяжко зроду.

 

Врятовані з народу будуть ті,

Що знайдені записаними в книзі

І збудяться з землі: хто - як святі,

А хто,- щоб знов заснуть в мерзенній кризі.

 

Двох Ангелів побачив Даниїл,

По берегах вони стояли річки.

Над водами - муж в одязі ллянім

До неба руки звів, неначе свічки.

 

І присягнув він вічно тим живим,

Що прийде цим речам кінець, огуда,

Народ стражденний лишиться ж святим,

Сил його розбивання більш не буде!

 

Несправедливий це не зрозумів,

Розумний - зрозумів подій природу,

А хто до праведності люд привів,

Засяють, як світила небозводу!